відчай ангела

вчора нарешті добралась до цієї нашумівшої книги. прочитала поки зовсім небагато, але перше враження таке: вона справді крута! і її геніальність полягає в надзвичайній простоті і близькості до сприйняття кожному із нас. такі книги хочеться читати по сторінці в день, розтягуючи те задоволення, передвкушати присмак незвіданого.

дуже рада, що серед сучасних українських письменників є такі, як Люко!

останній фільм, друга частина, 3Д... і що? дитячий фільм-фентезі перетворився на якусь суміш триллеру, жаху з елементами детективу... якщо чесно - я не в захваті. тільки що з кінотеатру, почала засинати на двадцятій хвилині. екшн не вдався, відверто кажучи...

і за традиціями америкосівського кіно: "Жили вони довго і щасливо"))

жесть.

чомусь останнім часом з*являюсь тут все рідше і рідше.

вичерпала себе, чи той факт ЩО МЕНЕ ЧИТАЄ ТОЙ, КОМУ НЕ МОЖНА виснажує і вбиває бажання писати??? скоріше за все, треба створити новий блог аби було спокійніше... сумно буде розлучатись з "Відчаєм...", та що поробиш...

В ЦЬОМУ ЖИТТІ ТРЕБА ВМІТИ ВСЕ!

ви знаєте, як важко танцюристам повертатись у колишню форму, зважаючи на те, що пройшло...скажімо...2 роки! це нереально! а мені довелось відчути ЦЕ на власній шкурі.

так-так, мої дорогенькі, вперше в житті мені довелось виступати на благодійному вечорі. ми збирали кошти для      4-річного Богданчика. і був мій виступ з улюбленим беллі дансом... і знаєте що? я не танцювала. я грала! справді, варто вибрати СВОЮ пісню, свою близьку мелодію - і вуаля! зал був у захваті (особливо чоловіки, звичайно ж). я думаю, що ця нехитра задумка наштовхне когось на геніальне...

щасти!

якщо сказати, що я була прекрасна, сліпуча, щаслива, з цілою пакою сертифікатів, дипломів та додатків,- це нічого не сказати! так-так, я була крута, аж самій не віриться)) стільки нервів вимотано за ту сукню, за зачіску. місяць(!) шукала босоніжки, манікюр робився в останню хвилину. таксі загрузло коло сусідів, довелось викликати інше...

і це не повний перелік того, що довелось пережити...

але...

30 червня 2011 року я, Анастасія Олександрівна, отримала червоний диплом молодшого спеціаліста! не пропаду значить. зрозуміло, що в універі більше знань мені не дадуть, це по-любому, оскільки ті, хто хоче вчитись, ідуть в коледж! і хоч стріляйте!...

це не агітація, це правда життя.

але... тра іти в універ (навіщо) здобути бакалавра-спеціаліста-магістра, щоб покласти в довгий ящик десь високо на шафу... пффф....

так сталось, що ми помінялись місцями. несвідомо, звісно ж...чи це помічаю лише я???

тепер ти сумніваєшся в тому витримаю я чи ні.

тепер ти прагнеш розставання.

тепер я прагну боротись за наше майбутнє!

не хочу, щоб все так закінчувалось, не хочу повертатись в ту саму річку. напевно Мерлін Менсон зараз мене розуміє, як ніхто, принаймні саме його пісня лунає з динаміків, а не якихось сопливих .....!

так-так, сьогодні у мого рідненького, улюбленого і найкращого ювілей! хочу побажати йому процвітання, нехай наша люба міська влада не робить приємні сюрпризи напередодні свята, воно варте більшого.

люблю тебе, мій рідний Бердичів і обіцяю прославити твоє добре ім*я.

твоя Анастасійка

пройшла, забули... 4 роки! пролетіли, як один день. попереду випуск - і у вирій. у головному корпусі вже навіть зняли мою фотку з дошки (яка мала висіти ще цілий семестр наступного навчального року). залишився лише легкий слід у нашому юр корпусі у вигляді фото, стендів та в пам*яті викладачів... трохи боляче, що все ось так закінчується. чекала цього дня, а тепер - ностальгія!

виставлю вам фотки з випуску десь після 31-го, побачите, якою я була...

одна з трьох найкращих по здачі ГОСУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

ось що робить щасливе плаття і босоніжки на 12-сантиметровій шпильці)) жартую. звісно, це все я!!! сьогоднішній день цілком і повністю мій! заслужила. а ще результати зно з мови навіть кращі, ніж мені пророкували. я і в ті не вірила, а тут таке щастя! все просто "зашибісь"))))

завтра-важливий день! Державний іспит! і в мене немає жодного виходу - треба здати на "5". нічого не вчила, надіюсь на свою розумну голову))

важлива ваша підтримка, розповім все завтра.